Що таке друга партія
Друга партія — це друга мелодія, яку співають або грають разом з основною на іншій висоті. Вона має той самий ритм або майже той самий і повторює обриси першої партії, але співає не ті самі ноти: разом з нею вона утворює інтервали, що добре звучать удвох. Це партія, яку дует веде над мелодією, яку хор підкладає знизу, і яку грає друга гітара, що соло веде поруч.
Добра друга партія майже не помітна сама по собі: музика стає повнішою тоді, коли обидві звучать разом. Тому той, хто співає другу партію, має добре знати мелодію й увесь час слухати партнера.
Терції та сексти, і чому вони звучать добре
Майже кожна популярна друга партія складається з терцій і секст. Терція вище — це нота гами на два ступені вище за мелодію; секста нижче — та сама нота, але на октаву нижче. Рахунок завжди ведеться в межах тональності, тому терція виходить великою (4 півтони) або малою (3 півтони) залежно від ступеня. В тональності До мажор вона велика над звуками До, Фа і Соль і мала над звуками Ре, Мі, Ля і Сі.
Терції та сексти — це недосконалі консонанси: вони звучать стійко й м’яко, але не зливаються в одну ноту, як октава чи квінта. Частоти двох нот близькі до простих співвідношень (5:4 для великої терції, 6:5 для малої, 5:3 для великої сексти, 8:5 для малої), і все ж кожна партія залишається чутною як окрема мелодія. Саме ця рівновага дає змогу дуету звучати разом, не перетворюючись на один голос.
Приклад: гама До мажор терціями
Кожен рядок — ступінь гами До мажор: нота мелодії, нота другої партії та інтервал між ними.
| Ступінь | 1-ша партія (мелодія) | 2-га партія: терція вище | Інтервал |
|---|---|---|---|
| I | До C | Мі E | велика терція |
| II | Ре D | Фа F | мала терція |
| III | Мі E | Соль G | мала терція |
| IV | Фа F | Ля A | велика терція |
| V | Соль G | Сі B | велика терція |
| VI | Ля A | До C | мала терція |
| VII | Сі B | Ре D | мала терція |
Як знайти другу партію
За гамою: визначте тональність пісні й для кожної ноти мелодії відрахуйте дві ноти вгору по гамі. У тональності До мажор над До стоїть Мі, над Ре — Фа, і так далі. Якщо рахувати в межах гами, терція вже виходить великою чи малою там, де треба. Якщо мелодія використовує ноту поза тональністю, підкоригуйте другу партію на слух.
На слух: почніть із довгих нот і кінців фраз. Заспівайте мелодію, потримайте останню ноту й пошукайте трохи вище ноту, що звучить разом з нею без дисонансу. Багато мелодій закінчуються на тоніці, а терція вище тоніки (До–Мі в тональності До мажор) — добра відправна точка. Потім заповніть решту фрази, йдучи за обрисами мелодії.
Слухайте, перш ніж співати: в інструменті друга партія показана на нотному стані й на клавіатурі, і можна відтворити обидві партії, лише мелодію або лише другу партію. Кілька разів прослухати свою партію окремо — це допомагає не збиватися на мелодію, коли співаєте разом.
Кантрі-дуети й хори
У бразильському кантрі-дуеті (сертанежу) друга партія зазвичай іде терціями вище за мелодію. Коли терція вийшла б надто високою, голос переходить на сексту нижче й повертається на терцію, щойно це можливо. Перехід звучить найкраще після паузи чи довгої ноти, а чим менше переходів, тим природніше звучання.
У двоголосому хорі друга партія зазвичай лежить нижче й має більше свободи: вона поєднує терції та сексти, іноді квінту чи октаву й багато рухається в протилежному русі (коли мелодія йде вгору, вона йде вниз). Наприкінці фраз вводний тон піднімається до тоніки (Сі до До в тональності До мажор), а завершення зазвичай припадає на тоніку.
Типові помилки
- Паралельні квінти й октави: коли обидві партії рухаються разом чистими квінтами (як До–Соль, а потім Ре–Ля) або октавами, вони зливаються й звучать як один, товщий голос. У хорі цього уникають; у терціях і секстах такого не буває.
- Перетин голосів: друга партія, що була нижче, опиняється вище за мелодію (або навпаки), і слухач втрачає мелодію з уваги. Якщо друга партія ось-ось перетне першу, змініть октаву чи інтервал.
- Терція поза тональністю: якщо завжди співати однакову відстань (4 півтони), можна вийти за межі гами. В тональності До мажор велика терція вище від Ре була б Фа♯, а цього звуку в тональності немає; правильна друга партія — Фа, мала терція.
- Іти за мелодією: сам того не помічаючи, виконавець другої партії починає співати мелодію в унісон. Тренування з мелодією, що грає, та в навушниках допомагає втримати свою партію.
- Тиснути на високі ноти: якщо терція вище надто висока для вашого голосу, не тисніть: перейдіть на сексту нижче або змініть тональність пісні, щоб обидві партії вмістилися.
Як тренуватися з інструментом
Інструмент другої партії робить розрахунки й грає обидві партії; тренування — за вами. Ось порядок, який працює:
- Оберіть мелодію: із бібліотеки, введену вручну або заспівану в мікрофон. Почніть із тієї, яку знаєте напам’ять.
- Оберіть стиль: почніть із «Терція вище»; якщо виходить надто високо, перейдіть на «Секста нижче» або «Кантрі-дует (сертанежу)».
- Послухайте обидві партії через «Зіграти обидві партії», а потім вимкніть мелодію, щоб почути лише свою.
- Знайдіть зручну тональність за допомогою «Знайти тональність для обох голосів»: вона транспонує пісню так, щоб обидві партії вмістилися у вибраних діапазонах.
- Тренуйтеся в навушниках: у режимі «Почати тренування» застосунок грає мелодію, а ви співаєте другу партію; кожна нота спалахує зеленим, жовтим або червоним, а наприкінці ви отримуєте оцінку від 0 до 100.
- Підвищуйте вимогливість поступово, від «Легко (±50 центів)» до «Складно (±20)», а потім поміняйтеся ролями: співайте мелодію, поки грає друга партія.